Учасники бойових дій мають право на першочергове отримання земельних ділянок для житлового будівництва, садівництва та городництва. Водночас це право не означає, що орган місцевого самоврядування зобов’язаний надати заявнику будь-яку конкретну ділянку на його вимогу.
Особливо важливими є обмеження, які діють в Україні під час воєнного стану. Вони можуть впливати на можливість безоплатної передачі земель державної та комунальної власності у приватну власність.
Що робити, якщо відмовили
Якщо у місцевій раді повідомляють, що отримати землю неможливо, не варто обмежуватися усною відповіддю.
Насамперед потрібно попросити надати письмове рішення про відмову із зазначенням конкретних підстав.
У документі має бути зрозуміло, чому саме заяву не задовольнили та на які норми законодавства посилається орган місцевого самоврядування.
Якщо кажуть, що вільної землі немає
У такій ситуації варто з’ясувати:
яку саме земельну ділянку було зазначено у заяві;
кому вона належить;
чи є вона вільною;
яке має цільове призначення;
чи відповідає її використання містобудівній документації;
чи не перебуває ділянка у користуванні іншої особи;
на які законодавчі норми посилається місцева влада.
Важливо отримати офіційну письмову відповідь, а не покладатися лише на усні пояснення посадовців.
Якщо заяву не розглянули
Проблема може виникнути й у випадку, коли місцева рада взагалі не ухвалила рішення за заявою або залишила звернення без розгляду.
У такому разі необхідно зберігати всі документи:
— копію поданої заяви;
— підтвердження її подання;
— письмову відповідь місцевої ради;
— рішення ради, якщо воно було прийняте;
— документи щодо земельної ділянки.
Ці матеріали можуть знадобитися для подальшого оскарження рішення або бездіяльності органу місцевого самоврядування.
Головне: право учасника бойових дій на першочергове отримання землі потрібно розглядати разом із чинними земельними обмеженнями та статусом конкретної ділянки. Якщо рішення місцевої влади здається необґрунтованим, його можна оскаржувати у встановленому законом порядку.