Під час отримання компенсації за зруйноване житло власники нерухомості нерідко стикаються з протиріччями.
Вони виникають з боку комісій, які проводять обстеження та ухвалюють рішення. Найчастіше причиною таких ситуацій стає незнання своїх прав та обов’язків у межах компенсаційної процедури. Читайте також Грошова допомога від «Карітас-Київ». Відкрито реєстрацію
Підстави для відмови чітко визначені законом і є вичерпними. Серед них:
- Заявник не має права на компенсацію (не є власником, об’єкт знищено не через бойові дії тощо).
- У заяві виявлено недостовірні дані.
- Заяву подано з порушенням строків (після встановленого законом терміну).
Чи має значення, чи хтось проживав у будинку
Ні. Право на компенсацію має власник майна, а не особа, яка фактично проживала у ньому.
Компенсація надається за втрату об’єкта нерухомості як майнової цінності, а не за втрату можливості проживання. Тому навіть якщо власник не жив у будинку багато років — це не позбавляє його права на відшкодування.
Що робити у разі відмови
У разі відмови через «стан будинку» юристи радять:
Зібрати всі документи:
- акт обстеження, рішення про відмову, фото- та відеоматеріали, подані заяви.
Перевірити, чи містить рішення комісії посилання на законні підстави.
Якщо підстави відсутні або не відповідають дійсності — оскаржити рішення:
- до органу місцевого самоврядування;
- у судовому порядку.
Під час оскарження акцентувати на тому, що:
- факт руйнування підтверджений;
- причина — бойові дії;
- стан будинку до війни не є підставою для відмови;
- комісія вийшла за межі повноважень.